assol.su

Герб Млинова : у золотому полі на чорній землі чорний дерев’яний млин зі золотими швами, червоним дахом та золотим млинським колесом, над срібною хвилястою балкою та синьою основою.

Прапор Млинова : квадратне жовте полотнище, від древка до середини вільного краю проходить синій клин, на якому жовте млинське колесо / діаметром в 1/3 сторони прапора, вісь колеса проходить на відстані в 1/4 сторони прапора від древка/.
Млин вказує на назву селища, синій колір символізує багаті місцеві водойми, а золотий / на прапорі - жовтий / уособлює щедрість і добробут. Щит увінчує срібна міська корона.

Історична довідка

Селище міського типу, центр селищної ради, районний центр. Розташоване над річкою Іква за 4 км від автошляху Дубно - Луцьк, віддалене від обласного центру на 53 км, від залізничної станції Дубне 26 км. Проживає населення - 8430.
За народними прекметами назва походить від слова "Млин". Зручне розташування поселення давало йому змогу мати декілька водяних млинів. Приїзджі після перебування в населенному пункті пізніше ділилися враженнями: "О, скільки там млинів!". Від похідної множини і утворилася назва топоніма - Млинів.

На околицях Млинова неодноразово проводилися археологічні розкопки. Знайдені речі свідчать про давнє походження поселення.

А перші відомості про Млинів належать до початку ХVІ ст., коли литовський князь Олександр подарував його московитянину Бобру. Після смерті Бобра поселення належало кременецькому наміснику Яну Монтовту. В архівних документах існує ряд скарг, у яких згадано поселення Млинів, зокрема 25 травня 1562 року, в скарзі Андрія Русина.

Відомий письменник М. Старицький у своїй трилогії відзначив усі поселення вздовж Ікви за активність у боротьбі проти польської шляхти у 1648 - 1654 роках. Населення Млинова теж підтримало козаків і повсталих селян.
За Андрусівським договором 1667 р. Млинів залишився у складі Польщі, однак визвольний рух не припинявся.

В кінці ХVІІст. у Млинові деякий час жив український громадський діяч і поет Данило Братковський. Він брав участь у повстанні яким керували С. Палій, С. Самусь, І.Іскра. Братковський склав відозву до населення із закликом чинити опір шляхті.

З історичних джерел відомо, що на рубежі ХVІ ст. землі навколо Млинова від Яна Монтовтав дісталися Вишневецьким, які вже раніше мали свої володіння в околиці. Історик - дослідник Юзеф Дунін - Карвицький твердить, що вже в 1506 р. Млинів перейшов у володіння Бигожа Ходкевича, як посаг Катерини з роду Вишневецьких.
Історичним моментом у розвитку Млинова стало закладання палацу у 1780р. на замовлення власників поселення. Цей палац, зведений за проектом придворного архітектора короля Станіслава – Августа Єфрема Шредера, вважався одним із кращих архітектурних споруд на Волині, який став архітектурною пам’яткою ХУІІІ ст. Цікавим матеріалом про палац графа Ходкевича є історичний нарис із книги Романа Афтаназі « Історія резиденцій на давніх окраїнах Речі Посполитої».

Будівництво палацу розпочалося 1785р. Партер палацу закінчений 1803р. Остаточно закінчив облаштування палацу молодший О.Ходкевич. Офіцина будівництво якої було закінчено у 1815р. не змінювала зовнішнього вигляду до 1939р. У цьому приміщені розміщувався ветеринарний технікум у перші роки свого існування у Млинові, а тепер знаходиться краєзнавчий музей.

Цікавим матеріалом про палац, який перебував у власності графа Ходкевича, є історичний нарис із книги Романа Афтатазі "Історія резиденцій на давніх окраїнах Речі Посполитої". Окремі фрагменти з цього нарису, перекладені з польської мови млинівчанином С.А. Вальчуном. Будівництво палацу розпочалося в 1785 р. Партер палацу закінчений 1803 р. Офіциня, будівництво якої було закінчено у 1815 р. не змінювала зовнішнього вигляду до 1939р. У цьому приміщенні розміщувався ветеринарний технікум у перші роки свого існування у Млинові, а тепер знаходиться краєзнавчий музей.

Побували на графських маєткових пожитностях і професійні актори кіно. У 1960 р. знімали у млинівському замку фільм "Сліпий музикант" за однойменним твором В.Короленка. Тоді у масових сценах взяли участь більше сотні жителів селища та навколишніх сіл.

Одним з пам'ятників архітектури кінця ХVІІІ ст. є церква РіздваСвятої Богородиці 1787 р. в селі Смордва та Млинівська Свято - Покровська церква, яку побудував в 1836 - 1840 рр. Олександр Ходкевич. Сама давня церква Млинова носила ім'я Святого Благовірного і великого князя Олександра Невського. Збудовано храм Успенської Богородиці у 1840 р. на кошти Олександра Ходкевича.

У Млинівському храмі над царськими вратами знаходилася ікона боремельського Спасителя, котрий ніс на собі хрести всього світу. Під час перепису у 1889 р. у Млинівському храмі при священнику Боговському зберігалися такі старовинні книги: Анфологіон, надрукований в Києво - Печерській Лаврі і переданий до Млинова у 1690р., Літургіаріон, виданий у Львові 1691 року; Офалогіон (часослов напівуставний про службу церковну з місяцесловом), який також побачив світ у Львові 1692 року; Требник повний Петра Могили, без заглавного листа, невідомо ким і коли виданий.

У Млинівській церкві були також два унікальних Євангелія. Одне з них надруковане в Києво - Печерській Лаврі 1773 р., друге з'явилося у Львові 1670р. Щодо дзвонів на Млинівській дзвіниці, то вони мають давнє походження, причому напис на одному з них довкола нижнього вінця донині так і не розшифрований: LS E TNOMIFIRS VAFTMYHKOSBK
Пам'яткою архітектури являється костел, побудований у 1786 р., де покоїлась родина Ходкевичів. У 60- ті роки ХХ ст. на місці зруйнованого храму побудували кінотеатр "Жовтень".

Одним з найцікавіших історичних місць Млинівщини є мікрорайон Муравиця. У далекому минулому вона була давньоруською фортецею, мала городище оточене болотом і водами Мельнички, притоки Ікви. Походить назва від слова "мурава", яке мало такі значення: луг, густа трава, сінокіс, прирічкове болотисте місце. Муравиця належить до найдревніших населених пунктів нашого краю. Про витоки її історії йдеться в історичному "Літописі Руському", де описані події 1149 р. ( початок княжіння у Києві князя великого Юрія ).

Муравицю згадано і в монументальному творі української мемуарної прози XVII - XVIII ст. літописі Самійла Величка, який разом з літописом Самовидця, Літописом Григорія Граб'янки й "Історією Русів"... складає комплекс козацької історіографії. До книги додано карту України, де як містечко позначена Муравиця.

Є згадка про Муравицю в довіднику Мечислава Орловича "Ілюстрований путівник по Волині" 1929 р. В "Історико - статистичному описі церков та приходів Волинської єпархії" М. Теодоровича за 1890р. також описано Муравицю. Під час першої світової війни довкола Муравиці точилися кровопролитні бої. Про це детально описано в духовно - літературному журналі "Руський поломник" від 9 квітня 1916 р. У 1960 р. Муравицю відвідала Ленінградська експедиція інституту археології АН СРСР під керівництвом Л.А. Рапопорта.

У 1999 р. відсвяткували 850-ти річчя першої згадки про Муравицю.
На одному з пагорбів поблизу Млинівського технікуму ветеринарної медицини, у 2000-му році з'явився хрест. Цей знак, пов'язаний з перебуванням на теренах нашого краю відомого польського діяча Тадеуша Костюшка. Хрест, встановила група польських туристів, на місці пам'ятника видатному діячу. На жаль, пам'ятника, з якого жодні вітри не могли вивітрити іскрометного запалу, підмила вода.

Городище - північна околиця Млинова ХІ - ХІІІ ст.
Городище - південна околиця Острожця ХІ - ХІІІ ст.
Городище - Муравицьке поселення кінець ІІІ початок ІІ тисячоліття до нашої ери.
Городище - с. Пісників ХІ - ХІІІ ст.
Городище - правий берег р.Іква (с. Торговиця ) Х - ХІІІст.
Група курганів - с. Велике (Підлозецька сільська рада, берег річки
Сорока) ХІ - ХІІІ ст.
Державні пам'ятки природи місцевого значення: належить Острожецький парк (16 га) - старовинний парк, заснований в першій половині ХІХ ст., пам'ятник садово - паркового мистецтва.
Крім парку на території палацу Ходкевичів у Млинові є також гідропарк та ряд зон відпочинку: в урочищі "Ужинець", в Радові та ін.
До державних заповідних урочищ належить урочище "Війницьке" поблизу с. Війниця (10 га), зволоження заплавою р. Ікви, де проростає лиг-трава болотна, занесена у "Червону книгу".
Державні заповідні урочища лісові:
урочище "Берещина" Млинівського лісництва (2,7 га) - високопродуктивні букові насадження;
урочище "Кароліна" Млинівського лісництва (4,3 га) - ділянка букового лісу з наявністю рідкісних лікарських рослин;
урочище "Смордва" (15 га) - ділянка мішаного лісу з наявністю рідкісних рослин (черемшина, підсніжник);
урочище "Хвороща" Млинівського лісництва - пам'ятка природи державного значення, ботанічний заказник (50 га) - мальовнича ділянка різнопородного лісу.

На центральній площі селища височить пам'ятник Тарасу Шевченку.

Десятки Млинівчан не повернулися із до рідних домівок, десятки навічно залишились на полі бою. У центральному парку селища в 60-70-ті роки спогадом про кожного, хто наближав Перемогу, був пам’ятник-могила загиблим у роки Великої Вітчизняної війни. У 80-ті роки відбулось перезахоронення останків і споруджено Монумент Слави, де пломеніє вічний вогонь.

Пам'ятний знак на місці розстрілу борців за Україну встановлено в день вшанування жертв голодомору 1932-1933 років і жертв політичних репресій. Із початку девяностих років минулого століття на місці страти і катувань учасників національно-визвольних змагань стояла фігура-хрест.

Пам’ять про воїнів-афганців краю нещодавно увіковічнилася пам’ятником.
«Від зір, що впали, кулями прошиті,
печалі вік не стерти із лиця.
Афганський біль пройшов по всьому світу,
а пам’ять хай по всіх пройде серцях.»
Ці поетичні рядки вкарбувалися у граніт на пам’ятнику, який відкрито в знак пам’яті 15 лютого 2008 року. Поруч із символічном епіграфом незгасної пам’яті - імнена тих вихідців млинівської землі, життя котрих обірвала афганська війна. Монумент воздвигся навпроти Свято-Покровської церкви є не просто спогадом про історію, а своєрідним повчальним уроком для майбутніх поколінь.

З давніх давен при в’їзді в кожен населений пункт ставились хрести-фігури, які, за народним звичаєм оберігали населення від усякого лиха. При в’їзді у Млинів, зі свідчень старожилів, таких хрестів-фігур було декілька. До наших днів залишилася лише одна, яка височить при в’їзді у селище зі сторони кутка Куца. У 90-ті роки відновлена хрест-фігура в північно-західній частині Млинова, що носила назву Муравиця. Початок нового тисячоліття ознаменувався будівництвом фігур-капличок, в центрі яких височить образ Матері Божої.
В кожному мікрорайоні Млинова побудовані такі фігури - каплички, які є оберегами селища. Окрасою та святинею селища є Свято - Покровська церква, Свято - Михайлівський собор та храм Млинівського монастирського подвір'я Городецького Миколаївського монастиря.

Млинівський район розташований в південно - західній частині Рівненської області. До його складу входить 92 населенних пункти, серед яких селище міського типу Млинів.
Через територію району протікають річки Іква та Стир.
Млинівщина займає частину Волинсько - Подільські рівнини, охоплюючи підобласть Волинської височини.

Млинівська земля багада нерудними копалинами: пісок, крейда, вапняки, торф, глина.
Населення Млинівського району становить 39783 в чому числі село - 31140. Основна національна група - українці. Млинівський район переважно аграрний. Налічує 75162 га сільськогосподарських угідь.

У селищі Млинів 8500 чол.
Кількість житлових будинків - 1739, у т.ч. індивідуальних - 1644, кількість квартир - 1159.
Обрано: депутатів селищної ради - 30, членів виконкому - 9, депутатів від селища до районної ради - 3.

Млинівська ЗОШ І - ІІІ ступенів №1- найстаріший навчальний заклад селища. Кількість учнів - 538, кількість педагогічних працівників - 40.
Млинівська районна гімназія. Кількість учнів - 375, кількість педагогічних працівників - 34.
Млинівська ЗОШ І - ІІІ ступенів №3. Кількість учнів - 542, кількість педагогічних працівників - 43.
Дитячий садок №1. Кількість дітей - 178. Кількість працівників - 48.
Дитячий садок №2. Кількість дітей - 120. Кількість працівників - 27.
Районний центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді.
У жовтні 2007 року районний відділ освіти створив Районний центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді. Метою центру є пропагування та популяризація туристсько-краєзнавчої роботи в районі, залучення усіх бажаючих до пошукової роботи. При школах району діють гуртки краєзнавчого напрямку. На черзі дня центру – туристичний маршрут стежками Млинівщини. Краєзнавці взяли участь в обласних та Всеукраїнських змаганнях по туризму. При центрі працює база відпочинку «Елінг» /водний туризм/.
Технікум ветеринарної медицини: працює 54 викладачі, навчається 601 студентів. На базі технікуму діють навчально - консультативні центри Львівського аграрного університету.

Територія селищної ради - 2052,4 га, у тому числі: с/г угідь - 1357,9 га, сінокосів - 163,8 га, пасовищ - 92. У приватній власності громадян - майже 300 га. Видано близько 600 державних актів на право приватної власності на землю. Зареєстровано новоуворених структур на базі КСП: СОК "Генетик" - 0,9 га, ПСП "Правда" - 140,92 га, ПСП "Млинівське" - 10,6 га. Фермерське господарство В.К.Вороб'я займає 3 га.
Зареєстровано суб'єктів підприємницької діяльності - 350.
Кількість закладів торгівлі та громадського харчування; торгово - роздрібних -3, комерційних виробничо - торгових - 1, кооперативних - 9, приватних 47, у т.ч. магазинів - 26, кіосків - 6, кафе - барів 5, барів - 10.

Майстерня з нарізання скла - 1, надання ритуальних послуг - 3, майстерні по ремонту взуття - 6, майстерень по ремонту побутової техніки - 5, послуги перукаря - 6.

На території селищної ради проживає: працездатних громадян - 3830, пенсіонерів - 2080, безробітних 172, інвалідів Великої Вітчизняної війни - 49, інвалідів армії - 6, учасників бойових дій - 55, учасників війни - 455, вдів - 49, реабілітованих та репресованих громадян - 14, одиноких непрацездатних громадян - 98, потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС - 92 дорослих та 60 дітей до 18 років, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС - 55, багатодітних сімей - 54, дітей - інвалідів - 42, дітей - сиріт - 2, дітей - напівсиріт - 88.

Кількість релігійних громад - 4, з них по одній УПЦ КП, УПЦ, ЄХБ, ХВЄ.

Спочатку центр дозвілля мав назву - Млинівський районний будинок культури. Відкрито його в 1967 р. Актовий зал розрахований на 600 місць. При РЦД функціонують 17 аматорських колективів народної творчості, 7 носять почесне звання "народний": аматорський народний ВІА; аматорський народний театр мініатюр; аматорський народний хор; аматорський народний оркестр народних інструментів; аматорський народний ансамбль народних інструментів; аматорський народний ансамбль народної пісні; аматорський народний чоловічий вокальний квартет "Байда".

Колективи РЦД заслужено користуються авторитетом як на території району, так і за його межами. Зокрема аматорський народний хоровий колектив двічі брав участь у звітному концерті майстрів мистецтв Рівненщини в м.Київ.

Свій 40-й ювілей відсвяткував аматорський народний оркестр народних інструментів. За час свого існування оркестр брав участь у районних та обласних оглядах - конкурсах. Колектив неодноразово нагороджувався почесними грамотами, дипломами.

Жоден концерт, який проходить у районному центрі дозвілля, не обходиться без виступу аматорського народного вокально - інструментального ансамблю. Колектив було створено в 1990 році, а в 1992 за високу професійну майстерність йому було присвоєно почесне звання "народний".

Млинівську музичну школу утворено в 1963 році. 1973 рік характеризується тим, що відкрито філіал в Острожці, а наступного року відбулася зміна керівництва школи - трудовий колектив, який на той час налічував 17 викладачів, очолив А.П. Андрухов, заслужений працівник культури України.

У музичній школі навчається 175 учнів, працює 19 викладачів.
Усього за час існування школи її випускниками стали 925 учнів. Із них майже 100 проявили себе як професійні музиканти. Є серед них чимало лауреатів республіканських та міжнародних конкурсів, викладачів вищих та середніх спеціальних музичних закладів, викладачів шкіл естетичного виховання, вчителів музики.

Серед численних досягнень Млинівської музичної школи "найсвіжішим" є третє місце в обласному огляді - конкурсі серед шкіл естетичного виховання Рівненщини.

Млинівська дитяча художня школа була створена 4 вересня 1975р. з ініціативи Олександра Панасовича Довгалюка. За роки цього існування цей заклад постійно був активним учасником культурного життя селища та району, учасником Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів та експозицій.

Поступово школа виробила свою методику викладання, нетрадиційний підхід до учнів, стала самобутньою і стильною. Це дає можливість її випускникам щорічно вступати до середньо - спеціальних та вищих художніх навчальних закладів. Частина випускників школи закінчили Львівську та Українську Академії мистецтв у м. Києві.

500 здібних учнів райцентру та сіл району отримали атестат про початкову художню освіту. Після здобуття подальшої освіти випускники школи сьогодні працюють у всіх обласних центрах України і за кордоном художниками, дизайнерами, викладачами, модельєрами, архітекторами, мистецтвознавцями. Двоє з них стали кандидатами наук - Чижевський Олександр – заслужений архітектор України , кандидат архітектурних наук , директор науково-дослідного проектного інституту, головний редактор журналу «Особняк», живе і працює в місті Києві. Сташук Олександр (кандидат педагогічних наук, доцент Рівненського гуманітарного університету).

Вихідці із Млинова В.Мединський, М.Солованюк, Ю.Дячок, С.Музика, - архітектори міст Житомира, Вінниці, Тернополя та Києва. Славиться Млинів і кандидатом мистецтвознавства Олегом Тищуком проживає у м.Київ. Заслужений скульптор Росії, доцент, викладач художньо-промислового училища ім . Мухіної , м.Санкт – Петербург, Росія П. Якимчук родом із Млинова.
На даний час в художній школі працює 5 викладачів, навчається 130 учнів.

Млинівський краєзнавчий музей розміщений в приміщенні флігелю маєтку родини Ходкевичів і є архітектурною державною пам'яткою кінця ХVІІІ ст. Після реставрації приміщення в 80-х роках минулого століття стає краєзнавчим музеєм, в якому є два відділи: природи нашого краю та історії. В основі експозиції відділу природи покладено розповіді про загальну характеристику району, рельєф, геологічну будову та корисні колпалини, клімат, води, рослинний та тваринний світ, екологічні аспекти та охорону навкілля.

Відділ розміщений в перших двох залах І поверху. Експозиція історії краю розповідає про розвиток людського суспільства, починаючи з доісторичних часів. Серед експонатів є комплекс археологічних знахідок Муравицького городища, наш край періоду ХІІІ - ХVІ ст., край ХVIII - поч. XVI ст. Тут на першому поверсі розміщена "графська інтер'єрна кімната", де ведеться розповідь про родовід Ходкевичів та їх вплив на становлення та розвиток Млинова. Другий поверх музею розпочинається залом періоду 1917 - 1939 рр., далі зал другої світової війни і виставкові, серед яких - меморіальна кімната В. Поліщука - нашого письменника земляка, стаціонарна виставка "Доля чехів із Волині" та галерея "Два кольори", в якій організовуються тимчасові та пересувні виставки на різноманітну тематику. Експозиція музею була відкрита в 1992р. Музей відвідують туристичні групи із Млинова, сіл району, області, регіону, делегації та туристичні групи із Польщі, Чехії, Ізраїлю, про що свідчать записи у книзі відгуків. В 2007 році музей відвідало більше 3000 тисяч чоловік, проведено 77 екскурсій на різноманітну тематику.
Музей виготовляє власну продукцію: буклети, листівки, настільні та настінні календарі.

Адреса музею:
265100
вул. І. Франка 1-б
смт. Млинів
Рівненської обл.

Економічний спектр району складають малі приватні підприємства.
Промисловість представлена 6агатьма найбільшими підприємствами, а саме: ТзОВ "Західмолоко", приватне підприємство "ВКЗ - Дебют", СП "Острожецький консервний завод", КСП "Комбікормовий завод" та відкриті акціонерні товариства "Млинівський завод продтоварів", "Млинівська меблева фабрика".

Перевезення вантажів здійснюють: приватне підприємство "Вікторія", ВАТ "Острожецьагротех", ВАТ "Райагрохім" та СП "Млинівське автотранспортне підприємство".
Млинівський район переважно аграрний. Налічує 75 162 га сільськогосподарських угідь.

Займається постачанням населенню як зрідженого так і природного газу. За обсягами виконаної роботи Млинівське управління займає чільне місце у ВАТ "Рівнегаз". Абонентами природного газу в районі є понад 13 тисяч чоловік, абонентами зрідженого газу - 3,5 тис. чоловік. У Млинові газофіковано 2 619 квартир.

Забезпечує виробництвом електроенергії, надає послуги з монтажу та ремонту електрообладнання, веде будівництво нових електроліній. На балансі "Райагропроменерго" знаходиться гідроелектростанція. Млинівська ГЕС бере свій початок з 1950 р., побудована на річковій дамбі, збудованій ще за панської Польщі для військових цілей. Нині Млинівська ГЕС підключена до загальної енергосистеми України.